- язичницький
- [йази/чниец'кией]
м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
язичницький
Смотреть что такое "язичницький" в других словарях:
язичницький — а, е. Стос. до язичества і язичників (у 1 знач.), пов язаний з ними. || Власт. язичеству, язичникам. || Стос. до часів язичества, пов язаний з цими часами. •• Язи/чницькі божества/ Дажбог, Перун, Макоша та ін … Український тлумачний словник
язичницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
ідолослужіння — я, с. Язичницький, поганський культ поклоніння та служіння ідолам, а також ритуал цього культу … Український тлумачний словник
Святовит — світови/т, а, ч. Язичницький бог Сонця у слов ян, пізніше – бог родючості й війни … Український тлумачний словник
Троян — I а/, ч., заст. 1) Троє (коней). 2) Вид танцю з притупуванням правою ногою. 3) Рід гри. 4) Батько трьох близнят. 5) бот. Конюшина лучна. 6) зах. Отрута. II трая/н, а, ч. У давньослов янській міфології – язичницький бог … Український тлумачний словник
язичеський — а, е. Те саме, що язичницький … Український тлумачний словник
капище — місце, на якому приносилися жертви поганським богам; поганський (язичницький) храм, зображення, статуя, ідол … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
